Практичні рекомендації батькам гіперактивної дитини
У домашній програмі корекції дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності повинен переважати поведінковий аспект, тобто слід дотримуватись таких умов:
1. Зміна поведінки дорослого і його ставлення до дитини:
• виявляйте твердість і послідовність у вихованні;
• пам'ятайте: надмірні балакучість, рухливість, недисциплінованість — не є навмисними;
• контролюйте поведінку дитини, не нав'язуючи їй жорстких правил;
• не вказуйте дитині категорично, уникайте слів «ні» і «не можна»;
• будуйте взаємини з дитиною на взаєморозумінні й довірі;
• реагуйте на дії дитини у несподіваний спосіб (пожартуйте, повторіть дії дитини, сфотографуйте її, залишіть у кімнаті саму та ін.)
• повторюйте свої прохання тими самими словами багато разів;
• не наполягайте на тому, щоб дитина обов'язково вибачилась за вчинок;
• вислухайте те, що хоче сказати дитина.
2. Зміна психологічного мікроклімату в родині:
• приділяйте дитині достатньо уваги;
• проводьте дозвілля всією родиною; не сваріться у присутності дитини.
3. Організація режиму дня та місця для занять:
• установіть твердий розпорядок дня для дитини та всіх членів родини;
• знижуйте вплив відволікаючих факторів під час виконання дитиною завдання;
• зменште тривалість занять дитини на комп'ютері й перегляду телевізійних передач;
• уникайте по можливості значних скупчень людей;
• пам'ятайте: перевтома сприяє зниженню самоконтролю та зростанню гіперактивності;
4. Спеціальна поведінкова програма:
• забудьте про фізичне покарання! Якщо є необхідність удатися до покарання, то доцільно використати спокійне сидіння в певному місці після негативного вчинку;
• частіше хваліть дитину; поріг чутливості до негативних стимулів дуже низький, тому гіперактивні діти не сприймають догани й покарання, однак чутливі до заохочень;
• складіть список обов'язків дитини й повісьте його на стіну, підпишіть угоду на окремі види робіт; виховуйте в дітях навички керування гнівом і агресією; не намагайтеся запобігти наслідкам безпам'ятності дитини; не дозволяйте відкладати виконання завдання на інший час; не давайте дитині доручень, що не відповідають рівню її розвитку, віку та здібностям;
• допомагайте дитині розпочати виконання завдання, тому що це найважчий етап;
• не давайте одночасно кілька вказівок. Завдання не повинне мати складну конструкцію або складатися з декількох ланок;
• поясніть гіперактивній дитині її проблеми й навчіть їх розв'язувати.
Пам'ятайте: для дитини зі СДУГ найдієвішими є такі «засоби переконання»:
• позбавлення задоволення, ласощів, привілеїв;
• заборона приємної діяльності, телефонних розмов;
• прийом «вимкненого часу» (ізоляція, лава штрафників, домашній арешт, дострокове відправлення в ліжко);
• просте втримання в «залізних обіймах»; позачергове чергування по, кухні та ін.
Під час корекції поведінки дитини значну роль відіграє методика «позитивної моделі», яка полягає в постійному заохоченні бажаної поведінки й ігноруванні небажаної. Необхідною умовою успіху є розуміння проблем своєї дитини батьками.